96% декларацій не були перевірені у строк

96% декларацій, повну перевірку яких НАЗК завершило протягом 2017-2018, перевірялись довше 90 днів — строк, протягом якого вони повинні здійснити таку перевірку. У 18,4% перевірка тривала більше року, у 2,3% — більше ніж півтора роки. Часто — без жодних обгрунтувань.

Справа в тому, що законом строки перевірки не визначені — там надано НАЗК право самостійно визначати, в якому порядку і скільки перевіряти декларації. І НАЗК визначили строки самостійно, коли затвердили так званий Порядок повної перевірки декларацій.

Порядком, який діяв у 2017 і 2018, було визначено, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки + можливість подовження на 30 календарних днів. Тобто максимальний строк для проведення повної перевірки — 90 днів. У Порядку також містяться положення про зупинку строку перебігу перевірки у двох випадках: звернення до суду для отримання інформації про рахунки і направлення міжнародних запитів. Однак часто часто перевірки затягуються необгрунтовано довго.

До прикладу, декларацію судді Верховного суду Валентини Сімоненко перевіряли 20 місяців замість 3х. В рішенні про результати цієї перевірки не згадується ні про звернення до суду, ні про міжнародні запити, тобто незрозуміло, чому строки перевірки її декларації було перевищено майже в 7 разів. «Можливо, причина в тому, що саме в цей час, поки перевірка її декларації сильно затягувалась, Валентина Сімоненко стала суддею нового Верховного суду? Стала попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени якої знайшли і порушення в декларації, і зв’язки з тимчасово окупованими територіями України, і сумнівну діяльність на посаді Ради суддів України, яка стосувалась ігнорування звернень громадян, сумнівних заяв та інших фактів», — зазначає Голова ГО «Декларації під контролем» Олександра Дрік.

Призначення Валентини Сімоненко на посаду в новий Верховний суд справді тривало довго — зокрема, через величезне суспільне обурення, викликане можливістю призначення в новий нібито суд такої одіозної судді. І від НАЗК вимагали результатів перевірки, бо перевірка декларації є частиною перевірки для кандидатів в судді, а порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна взагалі внесена в Конституцію як підстава для звільнення судді. «Цікаво, що НАЗК розродилось результатами перевірки її декларації лише після того, як Сімоненко призначили суддею Нового Верховного суду. Так, Петро Порошенко підписав указ про її призначення попри негативні висновки, попри відсутність результатів перевірки в НАЗК, попри значний суспільний резонанс. Зайве й казати, що в її декларації НАЗК не знайшли не тільки ознак корупційного злочину, але й навіть адміністративного правопорушення», — наголошує Дрік.

Ще один декларант, чию декларацію в НАЗК тех перевіряли перевіряли 20 місяців замість 3х, — цей народний депут від «Волі народу» Володимир Бандуров. Це саме той народний депутат, по якому, за словами викривача з НАЗК Ганни Соломатіної, від Голови Агентства Наталії Корчак надходили вказівки підготувати позитивні висновки. Ганна Соломатіна зробила цю заяву ще у листопаді 2017, проте результати перевірки його декларації затвердили лише за рік, у листопаді 2018. Жодного слова про звернення до суду чи про міжнародні запити в результатах перевірки немає, як і не має вказівок на будь-які інші причини, через які перевірку декларації могли затягнути в 7 разів.

18 місяців в НАЗК перевіряли декларацію ще одного одіозного посадовця — екс-заступника керівника департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитра Суса, скандальновідомого як прокурор, що «переписав авто на бабусю». Ще влітку 2016 журналісти з’ясували, що прокурор їздить на незадекларованому коштовному автомобілі Audi, який записаний на 85-річну пенсіонерку з Хмельницького. Навесні 2018 НАБУ повідомило про завершення розслідування і передачу до суду його справи, бо з’ясували, що впродовж 2016 року він, зловживаючи службовим становищем, привласнював чуже майно і продав вилучені під час слідчих дій як речові докази кошти та майно — загалом на суму 1,2 мільйона гривень. У 2017 горе-прокурора звільнили, а його справа нині слухається в суді. Та це не завадило НАЗК у листопаді 2018, тобто через півроку після того, як НАБУ і САП відправили вже розслідувану справу до суду, ухвалити результати його перевірки, в яких... не встановлено ознак кримінальних чи навіть адміністративних правопорушень.

Чому так стається, що НАЗК роками перевіряє декларації, але в результаті приходить до дуже сумнівних висновків? «Очевидно, в тому, що перевірки декларацій там перетворили на інструмент для торгів, тиску і, не виключено, заробляння грошей», — впевнена Олександра Дрік.

Так, до прикладу, вже згадувана викривач з НАЗК говорила про народних депутатів, щодо яких їй надходили вказівки зробити позитивні висновки, а також про існування двох варіантів висновків: позитивного і негативного. Який з них буде в результаті ухвалений — якраз і є предметом для торгів. Або інший приклад — за повідомленнями журналістів, під час обшуку офісу в межах провадження НАБУ щодо друга Олега Ляшка, нардепа Сергія Скуратовськоського було знайдено проект рішення НАЗК про результаті перевірки, яка була в НАЗК незадовго до того розпочата. Як і чому цей проект рішення міг потрапити до нардепа? Або от іще один приклад — в межах провадження НАБУ по міністру інфраструктури Володимиру Омеляну була опублікована переписка, в якій посадовець НАЗК обговорював з міністром питання, що стосувались його перевірки.

«НАЗК має бути перезавантажене, — зазначає Голова ГО «Декларації під контролем».  — Зробити це може парламент, прийнявши відповідний законопроект. І чим скоріше, тим швидше НАЗК з органу для розправи над політичними опонентами перетвориться на антикорупційний».

Дивіться також: