Новий порядок перевірки декларацій цементує безкарність за е-декларації

Новий порядок перевірки декларацій НАЗК допомагає корупціонерам уникати відповідальності за недекларування і незаконне збагачення, створює умови для вибіркових «замовних» перевірок і унеможливлює громадський контроль за перевірками декларацій.

21 грудня 2018 НАЗК внесло зміни до документу, який визначає порядок перевірки електронних декларацій. Ці зміни пов’язані із запровадженням автоматизованої системи перевірки декларацій, яка мала спростити та підвищити ефективність перевірок.

Однак аналіз прийнятих змін свідчить про зворотнє.

По-перше, не всі декларації перевірятимуться за реєстрами. Річ у тім, що змінами процес автоматичної перевірки розділяється на два етапи: звіряння даних в декларації і перевірка за реєстрами. І не всі декларації будуть звірятись з реєстрами, а лише ті, які подолають певний (доволі високий) поріг «балів». Ці бали нараховуються за відповідність певним («корупційним») критеріям. Декларації посадовців, що відносяться до осіб, які одночасно займають особливо відповідальне становище і чия посада належить до посад з високим рівнем корупційних ризиків, по ідеї мають цей поріг подолати, хоча лише за умови, що вони вкажуть це в декларації. Однак значна кількість декларацій цей поріг навіть не подолає, а це означає, що їхні декларації навіть з реєстрами не звірять. До речі, зміни до порядку передбачають, що результати автоматичної перевірки не застосовуються до декларацій, які вже були перевірені, що означає, що всі раніше проведені неякісні перевірки залишаються індульгенціями для посадовців, що їх подали.

Більше того, змінами передбачається, що система проранжує декларації на підставі автоматичної перевірки — і це по суті визначить послідовність перевірки декларацій. І НАЗК вже опублікувало перелік всього, за що нараховуються додаткові «бали», які піднімуть декларацію в списку на перевірку. Знаючи, що для проведення повної перевірки потрібно набрати якомога меншу кількість балів, дехто може вдатись до умисного зазначення недостовірних даних в деклараціях — з метою опинитись якомога нижче в цьому списку. Враховуючи, що на перевірку однієї декларації витрачається мінімум 60 днів, а за 2017-2018 НАЗК перевірило всього 615 декларацій з кількох мільйонів, черга до таких декларацій може просто ніколи не дійти. Однак ми ніколи про це не дізнаємось, бо результати автоматичної перевірки не публікуються і навіть не будуть надаватися на запит, що теж передбачено змінами до документу.

По-друге, НАЗК вперто не хоче шукати незаконне збагачення в деклараціях. Змінами з документу було видалено навіть визначення «ознак незаконного збагачення», яке там було раніше. Відтак в порядку перевірки декларацій немає не лише чітких критеріїв перевірки на незаконне збагачення, але й навіть визначення, що це таке і що вони можуть знайти під час повної перевірки. І це при тому, що НАЗК з минулого року наполягає на тому, що лише вони мають право виявляти незаконне збагачення в деклараціях, і навіть видало (незаконне) роз’яснення, яке вимагає в правоохоронних органів, в тому числі НАБУ, отримувати ві них довіз на відкриття кримінальних проваджень за цією статтею.

По-третє, зміни суттєво обмежують можливість доступу громадян до контролю за процесом та результатами перевірок. Окрім втаємничення вище згаданих результатів автоматичної перевірки, вводяться нові вимоги до можливості розпочати повну перевірку за заявою від громадян. Відтепер НАЗК вимагає, щоби надіслана інформарція «підтверджувалася відомостями з реєстрів та баз даних державних органів». І лише в тому випадку НАЗК може прийняти рішення про проведення перевірки без урахування данних автоматизованої перевірки. Однак загальновідомо, що державні реєстри неповні і часто некоректні, і надіслана за заявою інформація може взагалі бути в ній відсутня. Окрім того, багато з реєстрів досі залишаються закритим, користування ними вимагає певних навичок, а за користування деякими – ще й треба платити, не кажучи вже про кількість часу, який треба на це витратити.Фактично НАЗК з одного боку формалізує перевірку, відкидаючи інформацію за формальною ознакою відсутності її в реєстрах, з іншого — обмежує можливості участі громадян у викритті і боротьбі з корупцією.

Таким чином, зміни до порядку повної перевірки декларацій створюють можливості маніпулювати процесом та результатами повної перевірки декларацій, ускладнюють, а не допомагають процесу запобігання, виявлення та боротьби з корупцією і унеможливлюють громадський контроль за перевірками декларацій.

Враховуючи системність прийняття сумнівних, а подекуди незаконних рішень, неефективність та іноді відвертий саботаж роботи, НАЗК потребує повного перезавантаження. Цем можна зробити прийняттям відповідного закону, який забезпечить прозорий та неупереджений процес відбору нового керівництва органу та забезпечить повноваження для швидких кадрових та організаційних змін для налагодження ефективної роботи вже до парламентських виборів 2019.